Головна
Home

 

Останнім часом все більше людей цікавляться “Трипільською культурою” (цивілізацією), вперше відкритою відомим археологом Вікентієм Хвойкою (1850-1914) поблизу селища Трипілля на Київщині, звідки і умовна назва. Ця першоцивілізація людства - хліборобська безкласова держава АРАТТА - така близька до нас (територіально - 40 км від Києва, звичаєво -  майже збережена обрядовість свят хліборобського календаря, виробничо – до сьогодні вирощуються більшість сільськогосподарських культур того часу) і така далека в часовому просторі – 8-9 тис. років тому – сива давнина людства. Вона така молода (відкрита лише 108 років тому) і така давня, що є праматір’ю всіх відомих на сьогодні земних культур.

З 1893 р. спочатку на Кирилівських висотах у самому Києві, а з 1896 р. в околицях тодішнього містечка Трипілля (села Верем’я, Щербанівка, Жуківці, Халеп’я та ін.) В.Хвойка розкопав комплекс поселень, які дали назву культурі найдавніших хліборобів України. Масштаби розкопок та знахідок В.Хвойки вражають і до сьогодні: розкопано близько 500 різних об’єктів, зібрані колекції налічують тисячі першокласних знахідок (високохудожній посуд, статуетки, різноманітні знаряддя праці тощо).

Епохальність відкриття В.Хвойки полягає не тільки в тому, що він розкопав та опрацював ці знахідки, але, головне, він зумів осягнути їх сутність, проаналізувати, узагальнити спостереження та зробити висновки, які сьогодні підтверджуються новітніми науковими відкриттями. Це зокрема стосується походження “Трипільської культури” та етногенезу слов’ян, походження хліборобства в Україні, датування і періодизації “Трипілля”, зв’язку його з іншими прадавніми цивілізаціями тощо.

Пізніше свідчення цієї багатої і блискучої хліборобської культури, яка має безпосереднє відношення до праукраїнської історії, були знайдені на величезних обширах від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова.  Визначальними рисами цієї могутньої і видатної прадавньої цивілізації, названої “Золотим віком людства”, як відомо, були:

- надзвичайно багата, блискуче розвинена культура хліборобів – вирощувались практично всі види головних сільськогосподарських культур, що культивуються і зараз;

- досконалі, як на той час (кам’яний вік !!!), знаряддя хліборобської праці;

- поширене продуктивне скотарство;

- розвинене ткацтво;

- розвинене місто- та житлобудування - будувались 2-3 поверхові будинки площею до 500 кв. метрів. Для порівняння зазначимо, що знаменитий храм Соломона, опис якого є в Біблії, мав розміри 20 (ширина) на 40 (довжина) та на 30 (висота) ліктів (лікоть - 44 см) і площа його сягала десь біля 200 кв. метрів, тобто співставлена з трипільськими поселеннями. Але ж Соломон жив принаймні на півтори тисячі років пізніше !!! План трипільських будівель, як і самий характер їх будови,  нагадують звичайні селянські українські хати минулого століття – ще одне свідчення неперервності автохтонного населення України протягом тривалого (багатотисячолітнього) часу. Засвідчено, що трипільські поселення існували від 50 до 80 років, після чого спалювалися (можливо пов’язано з культом Предків, чи виснаженням земель), а мешканці закладали будинки в новому місці;

- надзвичайно розвинене гончарство, що є головною прикметою “Трипільської культури”. Посуд вражає багатством та досконалістю форм, орнаменту, асортименту. Деякі форми посуду живуть і зараз. Трипільські ж орнаменти найкраще простежуються зараз на сучасних писанках;

- поширені фігурки різних тварин і, головне – ЖІНКИ різного типу. Відсутність чоловічих фігурок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання ЖІНКИ – МАТЕРІ-БОГИНІ-БЕРЕГИНІ, який склався 20-15 тис. років тому, і матріархат трипільського суспільства;

- початок формування поділу суспільства на стани – сколотів (мисливців) та грамів (осілих);

- усталений сільськогосподарський сонячний календар з відпрацьованою природньою обрядовістю свят (включаючи вшанування Предків, природних сил, Сонця, Землі, Води, рослин, свійської животини тощо – всього, від чого залежить життя людини), яка в більшості своїй до сих пір зберігається на Україні;

- наявність різних видів писемності;

- відсутність зброї – отже війська не було і владу в суспільстві мала не сила, а інтелект. В силу цього головною метою розвитку було збирання і накопичення знань;

- поєднання знань (науки) і релігії. Враховуючи, що це були часи матріархату, то, як зазначає Н.Денисюк, “всі знання були спрямовані на продовження роду, потім – нації, і, нарешті, на продовження її досконалої генерації якомога далі в майбутнє”;

- формування основ Ведійської культури (основи культури людства);

- безпосередній зв’язок з іншими культурами східної Європи та західної Азії, що поєднувало в єдине ціле тодішній культурний світ (зокрема з Крито-Мікенською або Егейською культурою, розквіт якої припадає на II тис. до н.д.).

Археологи датують виникнення “Трипільської культури” VII-VI тис. до н.д., хоч гіпотези щодо її походження та характеру досить різноманітні, а часом і взаємовиключні. Зокрема проф. Штерн вважав цю культуру “до-мікенською”, тобто старшою за “Егейську культуру”. Проф. Х.Вовк, В.Щербаківський, О.Менгін виводили “Трипілля” з Месопотамії. Деякі дослідники, зокрема проф. Л.Залізняк, корені “Трипільської культури” шукають у семітів. Проф. П.Курінний вважає, що “чим більше ми заглиблюємося в досліди над Трипільською культурою, тим більше виявляється ниток, які сполучають цю культуру з культурою Еллади. …найстарші фази поширені на Наддніпрянщині, а пізніші мають сполучення з культурами Дунаю, Балканів, Малої Азії та Кавказу, показуючи тим напрям ширення впливу цієї культури з півночі - з України – на південь у період 1500-1000 рр. перед нашою ерою…”

Наукові дослідження останніх 20-30 років петрогліфів Кам’яної Могили та інших курганів України, здійснені в першу чергу шумерологом А.Кефішиним та археологом Ю.Шиловим, дозволили їм зробити досить обгрунтований висновок щодо первинного впливу “Трипілля” не тільки на Елладу і Мікени, але й на стародавній Шумер, який ще й досі вважається першоцивілізацією людства. Більше того, Ю.Шилов вважає, що виникнення Шумеру співпадає в часі з поділом уже розвиненої держави Аратти на дві частини – північну і південну. Південна частина – Оріяна (усатівська археологічна культура) – мала тісні зв’язки зі скотарями, яким був притаманний патріархальний устрій. Завдяки цьому впливу, який був значним, Оріяна швидко втратила притаманні "Трипіллю” ознаки. В північній же частині (безпосередньо Аратті) традиції “Трипільської культури”, зокрема матріархального родового устрою зберігаються ще довго. Отже, питання визначення місця “Трипільської культури” у розвитку світової цивілізації все більше проясняється і Шумеру швидше всього найближчим часом прийдеться потіснитися своїм першим місцем на користь Трипілля-Аратти.

Але у будь якому разі “Трипільська культура”, як і її попередники, - незаперечне свідчення, з одного боку, неперервності протягом десятків (якщо не сотень) тисяч років людського життя на теренах України, її прадавньої історії, і, з другого, високорозвинений світогляд та культура наших далеких пращурів. Маємо зазначити, що основні моменти звичаю (свят, обрядовості, вірувань) трипільців збереглись і надалі (практично до сьогодні) в дещо своєрідно зміненому вигляді. Своєрідність полягає в тому, що в післятрипільський період на перше місце в суспільстві – в соціальному положенні, в релігії, в святах, а потім уже і в обрядовості цих свят - вийшов чоловічий початок і місце ЖІНКИ зайняв ЧОЛОВІК – патріархат прийшов на зміну матріархату з усіма наслідками… Але роль жінки в сім’ї та суспільстві на Україні і досі набагато вище, ніж в інших країнах.

На жаль, ці блискучі сторінки праісторії України відомі лише вузькому колу фахівців. Можна лише дивуватися, що визначні питання, важливі для розуміння історичного розвитку не тільки України, але й всієї земної цивілізації, залишаються до сих пір практично поза увагою держави і науки і досліджуються лише окремими вченими або аматорами. Це, зокрема, стосується Троянових валів, виникнення української мови, писемності та держави, визначення значимості для світової цивілізації Велесової книги, ролі Звичаю та Віри Предків у розвитку українського народу тощо. За цих умов не дивно, коли 28 вересня 2001 року по першому каналу українського радіо стверджується, з посилкою на того самого Л.Залізняка, що “Трипільська культура” прийшла на цих теренах і не має відношення до праісторії України.

Якщо влада і, відповідно, наука не повернуться обличчям до цих проблем, не піднімуть їх на державницький рівень, то це буде ще одним підтвердженням того, що наша держава поки що є українською лише за формою, але не за змістом.

А поки що складемо шану тим, хто відкрив, зберігає та примножує свідчення величного минулого нашої Землі. Так, зокрема, лише завдяки ініціативі уродженця цих місць скульптора Михайла Петровича Горлового встановлений пам’ятний знак (гранітна брила 5.5 м), що символізує Прабатька-Трипілля - свідчення тисячоліття літописної історії селища Трипілля. Співавтором пам’ятника є Олександр Фурман. Поступово повертаються із забуття сторінки нашої історії. Доживемо до тих часів, коли це святе місце буде пошановуватися не тільки місцевими жителями, фахівцями чи окремими патріотами, а всією Україною і світовою спільнотою людства.

Знаймо, шануймо і відроджуймо свою історію та її героїв.

Коментарі
Додати новий Пошук
Залишити коментар
Ім’я:
Email:
 
Тема:
 
:angry::0:confused::cheer:B):evil::silly::dry::lol::kiss::D:pinch:
:(:shock::X:side::):P:unsure::woohoo::huh::whistle:;):s
:!::?::idea::arrow:
 
Будь ласка, введіть перевірочний код, що Ви бачите на картинці.
Русская редакция: www.freedom-ru.net & www.joobb.ru

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
Минулий місяць Травень 2017 Наступний місяць
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
week 18 1 2 3 4 5 6 7
week 19 8 9 10 11 12 13 14
week 20 15 16 17 18 19 20 21
week 21 22 23 24 25 26 27 28
week 22 29 30 31

Незабаром...

Нема подій
  Top