Головна
Home
Дідух - Духовна Святиня України
Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4

 

Споконвіку наш народ шанував свій Рід, своїх пращурів. Більше того - священним обов`язком  кожного члена родини було поіменно знати і, відповідно, шанувати до сьомого коліна всіх попередників, тому що Душі Предків постійно контактують з родиною, допомагають по господарству, сприяють родючості нив, оберігають збіжжя від пожеж, градобою, стежать, щоб у родині був добробут, затишок, лад і спокій. Тому споконвіку чотири рази на рік влаштовують сімейну “вечерю для дідів”. Для неї готують спеціальну обрядову страву - коливо (кутю), що є їжею Богів.

За Звичаєм Предків покровителем Роду, усіх Душ тих, хто відійшов від родини в зоряне царство (у Вирій) і хто єднає та здійснює зв’язок Предків з нащадками, є Дідух. Народ дотримувався  своїх споконвічних уявлень, де Прадід - це Місяць, Небесний Господар посеред астральної рідні. У колядках Місяць, Сонце і Зоря виступають як Господар, його дружина й дитина.  Аналогії цьому немає в світовій міфології. Ця астральна прарідня посуває постать Дідуха в далеку культурно-історичну добу Створення Людини. Недарма в прадавніх українських колядках співається про трьох небесних гостей - Місяця, Сонце і Зорю, які прибувають на подвір’я ідеального Господаря.

 

Ідея Дідуха як Найвищого Єства має виразну перевагу над ідеєю Дідуха-Прадіда. Дідух - Перший ідеальний Господар, перший скотар, культуроприносець та Духовний Ідеал, Перший Предок Народу – сам Бог Господар. Він прошений і жаданий гість на великім родиннім зборі. Дідух - невмирущий, вічно живущий Першопредок Роду і Народу, тому його символом є Місяць, оскільки все оновлюється, хоч і на якийсь час завмирає. Отже Дідух - Батько Первісної Рідні, Коляда... Тому його не тільки не бояться, а, навпаки, тішаться його уявним приходом. Ось чому Дідух був, є і завжди буде  найголовнішим символом на Родздв’яних Святах українців.  Саме таким його оспівують колядки. Дідух є уособленням вічності Роду.

У Родздвяну  ніч сходить на Землю Господь Бог. Заходить він у хати Господарів. Приходять цієї ночі і Душі Дідів-Прадідів і вселяються в Сніп-Дідух, що велично стоїть на покутті - найпочеснішому місці в хаті. “Дідів дух” є опікуном і охоронцем Роду. А прилітають Душі тих, що відійшли від родини, - із Ірію. Відтіля прибувають і новонароджені Душі - нові члени родини.

У цю божественну ніч Душі Предків перебувають у Снопі-Раю, що велично стоїть на покутті. Будуть невидимо їсти Божеську їжу: кутю з медом та маком, узвар і все те, що дають Вода і Земля в рослинному царстві... Господарі вітатимуть найдорожчих і найкращих гостей... А страв буде дванадцять – саме стільки днів святкується Родздво, бо стільки днів творився світ. Після Святої Вечері залишаються на столі і кутя з узваром, і ложки, і вода на вікні, бо Душі Дідів-Опікунів Роду-Родини знову зберуться і сядуть за Святу Вечерю разом з Богом-Творцем.

Зберуться в цей Святий Вечір і всі неприкаяні заблукані душі, - тому в цю ніч не можна господарю і господині спати, бо треба гостей вітати, шанувати... Не можна в цю чудодійну ніч спати й тому, що БОГ ходить по Землі, оглядає оселі і господарства, довідується про статки господарів, визначає кожному щастя й долю. Добре господар працював, сумлінним був, дбав за святий хліб, за худібку, мав достаток, - то Бог йому й ще додасть. Дасть він і врожай, і приплід, і новонароджені Душі - нових членів Роду-Родини. У цю ніч не можна говорити про лихе, вимовляти недобрі або негарні слова…

Щедро обдаровують цієї ночі батько і мати своїх діток. І обдаровує батько матір і навпаки. А Бог бачить щедрість, доброту, згоду, ласку, любов у родині й також дарує такій родині любов і багатство. Він обдаровує родину як обдарував батько своїх діток та обдарували одне-одного взаємно батько-матір. І сон у цю ніч до господарів не приходить, а колише малят, бо їм можна спати, - адже про них дбають і охороняють їх дідусі...

Надзвичайно святково, з дотриманням певних ритуалів виготовлявся ДІДУХ. Найшляхетнішим із “святочних Дідів” був Дідух з обжинкового снопа. Цей освячений сніп з урочистими ритуалами, з піснями і молитвами, почесно приносився з поля. У ньому частка  Сонця, урожаю та багатства. Тому й ставився він на покутті “у Раю”, святім місці, де сидить і сидітиме Бог багатства та врожаю з Душами померлих. Цей останній сніп пшениці, жита або вівса вважається священним і використовується як обрядовий символ. Для людей Дідух, Дід - це Предок Роду, дідівський дух, дух поля, житній дух, справжній земний Бог Життя. Виготовляли його з найкращих житніх або пшеничних пучечків, кулів. Гілки, якими були зібрані докупи пучки, що зверху  розгалужувались, обрамлялися кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами тощо. І гілок цих має бути саме сім – як символ тих семи колін Роду, які шануються за Звичаєм. Готують Дідух-Рай десь за тиждень до Родздва. Отож, коли вижата нива, духи вселяються в останній сніп або Рай і переселяються з ним до господаря на зиму.  Ось чому така шана Дідухові, а так як душі померлих є святими, то вони перебувають у Раю. Тому й Дідух носить назву “Сніп - Рай”.

Урочистий ритуал виготовлення Дідуха, внесення  його до кожної оселі та встановлення  на найпочеснішому місці хати, оповіщення рівночасно Святого Вечора вказують на те, що це міфічна таємнича постать. Треба зауважити, що Дідуха називають часом Колядою, а Коляда - синонім Родздва, отже з входом Дідуха до оселі починаються таємниці Родздва.

Про це свідчить і величне звертання, яке проголошується Господарем перед внесенням на Святвечір Дідуха до хати: ...”Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Родздвом! Торік дали ви урожай, дали добро, багатство й здоров’я... Пошліть іще краще цього року!” В цей час панує урочиста тиша.

Присутність Дідуха привносила в родину святочність, затишок і врочистість. Оскільки вважалося, що душі Предків постійно підтримують зв’язок з родиною, через Дідуха здійснювався духовний зв’язок  між предками і нащадками. Якщо господарі дотримувались Звичаю - поважали старших, берегли пам’ять свого родоводу, шанувалися між собою, передавали у спадок духовні обереги, - то Духи Предків, освячені поважним Дідухом, оберігали родину від злих і нечистих сил, стежили щоб у родині постійно був лад і спокій, допомагали у господарській діяльності, сприяли родючості нив. Якщо хтось не дотримувався Звичаю - вони могли і покарати. Звернімо увагу - в обряді, коли ставиться хліб і кутя біля Дідуха, немає культу прадіда як померлого. Це є символ безсмертя Роду, а також акт жертви, але не померлим, а лише Богові, аналогічно до інших жертв, що приносяться Богові на Святий Вечір.

Дідух мав стояти на покуті від Родздва до Новоліття. З цього “Дідуха” на НОВОЛІТТЯ діти вимолотять зерно, яке буде змішане з насінням і потім посіяно по всьому обійсті. Висіваючи зерно, вважалося, що Дух Поля випускається на Землю. Саме це надавало врожаю животворної цілющої сили. Саме в цей час, на Новоліття, душі померлих полишали родину і відправлялися на своє постійне місце. Тобто Дідух, як бачимо, протягом цілого року виконував визначну світоглядно-обрядову роль, зберігаючи одвічні Звичаї, забезпечуючи неперервність хліборобських традицій, неперервність Роду.

Дідух - то свята пам’ять зоряного неба, сніп-Рай, який щороку від покоління до покоління, од віку до віку оновлюється в родині, єднаючи давні покоління з сучасними. Він завжди був, є і залишиться таїною вічності.

Можна тільки пошкодувати, що на сьогодні втрачено величезну кількість знань щодо світоглядного значення Дідуха у Звичаєвості українського народу. Повернення цих Звичаїв сприятиме відродженню українського розуміння сутності Бога, сутності життя та його чеснот – духовності народу, чого найбільше не вистачає нам сьогодні.

Славили наші Прадіди Бога, славили Сонце праведне, славили Землю-матінку, славили Людину - її життя, мир, згоду, любов та працю. Проходять віки, тисячоліття та не змінюється і залишається вічною Свята Містерія. І щороку, коли народжується Божич, приходить це чарівне дійство... Чи ж стали ми кращими, коли обмежили себе незнанням Звичаю, коли відмовились від такого Світлоносного СВІТОГЛЯДУ? Що отримали навзамін – наносну, штучну культуру під впливом чужої віри, чужих Богів.

Відновлюймо ж ЗВИЧАЇ свого Народу, долучаймося до його Високої Правічної Духовності! І тоді з нами будуть наші Предки – наші Боги!

Громада рідновірів “Трійця”

Коментарі
Додати новий Пошук
Непонятливый   |2012-12-12 17:41:37
а как же христианство сейчас говорит, что
это их символ?
admin   |2012-12-12 18:20:56
Невже Вам не достатньо викладеної тут
інформації?!...
Mertie Brocious  - Р”С–РґСѓС… - Духовна Святиня РЈРєСЂР   |2017-03-23 21:13:20
Have a newer home with a factory-built fireplace original owner. Don't use
fireplace too much, just 10 or so fires each winter, if that. Have NEVER had a
problem with chimney draft. It's always been great, even when first lit. Had a
fire tonight and tons of smoke would randomly pour into the room when fire had
burned down. It's windy tonight but it is often windy here and I believe we've
had a fire when windy before. Nothing around house for hundreds of feet. Is this
just a freak set of conditions (wind speed and direction) or might there be some
other cause?

http://alko.1stbest.info/
Залишити коментар
Ім’я:
Email:
 
Тема:
 
:angry::0:confused::cheer:B):evil::silly::dry::lol::kiss::D:pinch:
:(:shock::X:side::):P:unsure::woohoo::huh::whistle:;):s
:!::?::idea::arrow:
 
Будь ласка, введіть перевірочний код, що Ви бачите на картинці.
Русская редакция: www.freedom-ru.net & www.joobb.ru

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
Минулий місяць Травень 2017 Наступний місяць
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
week 18 1 2 3 4 5 6 7
week 19 8 9 10 11 12 13 14
week 20 15 16 17 18 19 20 21
week 21 22 23 24 25 26 27 28
week 22 29 30 31

Незабаром...

Нема подій
  Top